Сум'яття в дослідженнях "Дідахе"

Автор показує, що справжній голос «Дідахе» був заглушений припущеннями про те, що цей твір скомпонований із уривків різних текстів як церковний устав. Натомість він доводить, що насправді «Дідахе» від початку й до кінця творить продуману усну цілісність, але його голос спотворило те, що цей твір тлумачили в контексті Євангелія від Матея. Коли звільнити його від Матеєвої христології та еклезіології, ми зможемо побачити в «Дідахе» образ високоорганізованої спільноти осілих християн, які притримуються Дороги життя й очікують на своє остаточне покликання в царство Боже. Нарешті, автор пробує звільнити «Дідахе» від тої високої христології, яку помилково нав’язували цьому творові деякі вчені.The author demonstrates that the voice of the Didache was muted by the supposition that it was spliced together like a church order. He, however, argues that it exhibits a finely tuned oral integrity from beginning to end, but it was distorted because it was interpreted in the shadow cast by the Gospel of Matthew. Freed of the Christology and ecclesiology of Matthew, the Didache demonstrates a highly sophisticated community of householders bound to the Way of Life in anticipation for the final ingathering in the kingdom of God. Finally, the author tries to free the Didache from the high Christology that some scholars have mistakenly tried to overlay with the document